Не знаю, з чого розпочати…
Якось зустрілася я з подругами у кафе, і познайомилася з дівчиною, з якою ми пішли в гості до спільноі знайомої, і тут вона каже мені, що я лесбійка, чим мене страшенно здивувала.
З чого ти вирішила таке, питаю її. Вона каже, що одяг і манери мої вказують на те.
От задала вона мені задачу. Я про це думала постійно, і ніяк ця думка не полишала мою голову. Почала згадувати своє минуле, про яке я вже довгі роки не згадувала.
І там у моєму житті виплили ситуації, в яких я подобала собі вчительку російсько мови, пізніше подругу, і решта дівчат, де навіть були поцілунки.
Не знаю, як це могло забутись.
Пізніше я ще кілька разів зустрічалася з цією дівчиною, і зрозуміла, що у мене є потяг до неї, але це ніяк не вкладалося в моїй голові, тому що це протирічило суспільній думці. Одного вечора, коли я в черговий раз зустрілася з нею, я зрозуміла, що не в стані стримувати себе.
Після проведеної разом ночі я зрозуміла, що це саме те, що в мені було глибоко заховане і закидане клопотами про заробітки і всім решта.
Я зрозуміла, що настав час жити для себе і не приховувати те, ким я є насправді.
Звичайно, я не стала ходити з плакатами, оголошуючи про свою орієнтацію, але для тих, хто цікавився моїми змінами, у мене вже не було секретів.
Зараз я сміливо кажу усім, що це нормально. Кожного року я беру участь у КиївПрайді, наголошуючи на тому, що нас багато і ми такі ж люди, як і всі решта людей на цій планеті.
Автор: Гей-альянс Украина
