Всім привіт. Мене звати Андрій, мені 21 рік, і я родом з Вінниці.
Десь у віці 12 – 13 років я зрозумів, що відрізняюсь від своїх однолітків. Я знав, що мені подобаються люди однієї зі мною статі. Але, якщо більшість намагається це побороти в собі, я цього ніколи не робив. Я просто сприйняв це як належне. Ну, подобаються хлопці, то що вже зробиш?
Мінус був у тому, що не лише я розумів, що не я такий, як інші. Більшість це помічала і ставилася нейтрально, але були і ті, хто кричав у спину різні фрази типу: «Підар», «Гомосєк» і т.д. Та, знаєте, мене це ніколи не чіпляло, адже я завжди розумів, що, якщо кричать у спину, то особисто це сказати бояться.
Вже навчаючись у коледжі, я почав більше цікавитися темою гомосексуальності, відвідував багато сайтів і читав багато статей. Але так нікому нічого про себе і не розповідав. Були лише ті самі здогадки оточення. За 4 роки навчання я познайомився з однолітками з «теми», у мене були 9-місячні стосунки (тоді це мені здавалося значним проміжком часу), і цілком усвідомив свою гомосексуальність.
Після коледжу я вступив до університету та пішов працювати. Звісно, нікому нічого ніде не розповідаю про свої вподобання. Всюди нові люди, все нове, і тому бажано було притертися і подивитися, що до чого.
Якось одного вечора стало мені сумно, і вирішив я зареєструватися на одному із сайтів знайомств. Для мене це було певною авантюрою, адже до цього я знайомився лише в соціальних мережах. Багато хлопців почали писати мені, пропонували все, від банального погуляти і до сексу втрьох. Але це все було якось нецікаво для мене. І ось, після місяців двох спілкування на цьому сайті вирішив зустрітися з одним з хлопців. Ну зустрілися, випили, поговорили. І тут мені телефонують мої друзі, типу, давай зустрінемось, і т.д. Зустрівся я з друзями, і вони мене запитують, а де ти був? А з ким? І, знаєте, що? Я їм сказав, як є. Просто зразу і все. І що на сайті знайомств зависаю, і з ким знайомлюсь, і де був, і як пройшло все. Їхня реакція мене приємно здивувала: вона була цілком адекватна. Вони пораділи за мене і, як у таких випадках буває, почали розпитувати. Але це таке…)
На даний момент я зустрічаюся з хлопцем, про що знає більшість моїх знайомих. Навіть деякі з батьків моїх друзів знають, що я гомосексуал, і ставляться до мене дуже і дуже добре.
Не знаю, чи колись наважуся сказати про це своїм батькам. Як на мене, це великий крок. І тут потрібно все точно зважити. Можливо це станеться тоді, коли вже я буду цілком самостійним і незалежним від них.
А всім тим, хто думає, чи варто відкриватися, скажу наступне: не бійтеся. Якщо є люди, яким ви повністю довіряєте, чому б не розповісти їм свою маленьку таємницю? Так, це може бути трохи шоком для них, але так ви будете чесними і перед ними, і перед собою. І вам не потрібно буде вести подвійне життя і постійно когось обманювати. Почніть хоча б з найближчих друзів. А далі час покаже…
Автор: Гей-альянс Украина
