День жінок та дівчат в інформаційних і комунікаційних технологіях

0 52

Сьогодні у світі відзначають День жінок та дівчат в інформаційних і комунікаційних технологіях. Важливість ІКТ для міжнародних відносин та громадського сектору важко переоцінити, особливо в часи, коли йдеться про підтримку України закордонними партнерами, поширення правди про ситуацію з вразливими групами, пошук ресурсів та можливостей співпраці на всіх рівнях. В часи, коли інформаційні потоки не припиняються ані на мить, а від професійності спеціаліст_ок інформаційної та комунікаційної сфер залежать життя людей, жінки та дівчата досі можуть стикатися зі стереотипами та перепонами у навчанні та професійному розвитку. Як змінюється ситуація? В чому зараз полягає вплив комунікацій? З чого почати занурення у сферу, якщо є сумніви?

Ми поспілкувалися з Вікторією Дубінець, Head of Communications в UkraineWorld —  виданні, що розповсюджує правдиву інформацію про Україну на багатомільйонну авдиторію закордоном.

 

—  Саме в комунікаціях я починала з журналістики, потім працювала SMM в громадській організації, яка займалася розвитком української журналістики, потім почала працювати комунікаційною менеджеркою. Тобто, скажімо, я почала з однієї сфери, і далі досвід нашаровувався, з’явилося розуміння стратегії, зовнішньої та внутрішньої комунікації. Тобто, саме в комунікаціях я п’ять років, але загалом у сфері близько десяти. Журналістика дала мені розуміння фактчекінгу, спілкуванню з авдиторією, а зараз я більше займаюся стратегічними комунікаціями. Плюс також є представницька функція, коли я читаю лекції, виступаю з промовами, спілкуюся з міжнародними партнерами.

Communication is a key – взагалі усе, що відбувається між людьми, це про комунікацію, якщо ми говоримо глобально. Якщо ми візьмемо будь-який товар, аби ми його побачили, мала відбутися комунікаційна робота — його логотип, опис, цінність. Якщо ми говоримо про громадську організацію, для її існування також необхідна комунікаційна стратегія, аби було розуміння, що ми говоримо, які існують напрямки, яка якість, яке позиціювання. Без цього навіть дуже класний продукт неможливо буде просувати далі й він не досягне авдиторії.

Є також стереотип, мовляв, що ви там робите в комунікаціях, говорите, пишете тексти, організовуєте і все. Насправді комунікації це про постійну аналітику, без неї ви нікуди не просунетеся. Це аналіз загальної ситуації, авдиторії, трендів, форматів і так далі. Тобто, комунікація є ключем в усіх аспектах.

Насправді надзвичайно важливою є представницька функція. Візьмемо до прикладу лекції, які я проводжу і для наших студент_ок, і для іноземної авдиторії. Це допомагає надалі продукувати якісний контент, адже так люди дізнаються, як правильно комунікувати. Це й етичні стандарти, і перевірка інформації, і сторітелінг. Буває так, що під час навчання люди розуміють, що не можуть цього робити, і це також значущий результат, бо дуже важливо, щоб кінцевий продукт був якісний, щоб він був підібраний до авдиторії, треба вміти подати матеріал для досягнення цілей. Добре, коли люди усвідомлюють з самого початку, чи буде це для них складно. Таке навчання — інвестиція в подальші якісніші комунікації від України загалом.

Якщо говорити про більш масштабні події, напевно, це мій виступ в НАТО в грудні минулого року. Мене делегували від моєї організації представляти і Україну, і наше медіа на конференції, присвяченій протидії російській пропаганді та хибним історичним наративам. Це було дуже емоційно, люди в залі плакали. Це якраз була тема про документування злочинів рф і сторітелінг. Це дуже чутлива тема, я розповідала свою особисту історію зокрема, як я прийшла в журналістику. Це було через АТО, мій брат воював з 2014 року. Я тоді вела колонку “Сильна жінка”, де інтерв’ювала жінок: матерів, сестер, дружин воїнів. І от минуло десять років, я досі займаюся документуванням злочинів рф. Це був саме той меседж, який зачепив авдиторію — я показала фотографії себе в 16 років і зараз, у 26, розповіла, що досі цим займаюся і це досі необхідно. Для того, аби зменшувався вплив російської пропаганди. Для того, аби розповідати правду, і що це можуть робити лише люди, які це прожили. Це складно, але цікаво, ми маємо розуміти, що наративи, які ми сприймаємо тут в Україні, можуть не спрацьовувати закордоном, і щоразу ми маємо аналізувати настрої, цілі. Я і сама мало не розплакалася наприкінці, хоча готувалася і тренувалася заздалегідь. Але вважаю, що ціль була досягнута. Крім того, це допомогло здобути професійні контакти з людьми, які зацікавлені в подальшій співпраці. Це була можливість поєднати те, що готова сприймати авдиторія з тим, чого ми прагнемо досягнути.

Якраз перед поїздкою на конференцію я була на Миколаївщині, тож могла надати матеріали з документування наслідків російської агресії, і це те, що також важливо і допомагає людям побачити та усвідомити те, про що ми говоримо. Це те, з чим не вдається сперечатися — ми показуємо відео з людьми, з наслідками руйнувань. Все це підтверджено моніторинговими даними, це не так просто заперечити російською пропагандою. Людські історії завжди працюють, адже складніше довести щось самими лише цифрами.

Мені пощастило працювати в громадському секторі. Це сфера, де принципи рівності не лише декларуються, а і виконуються напряму. Також в більшості організацій зараз, принаймні з мого досвіду, з тих, з ким я стикалася, в комунікаціях працюють переважно жінки. Це і керівні посади, і виконавчі. Ніби вважається, що це гуманітарна сфера, як і журналістика, і це більш притаманно жінкам. Втім, як я казала, там доволі багато аналітики, тому самих гуманітарних знань може не вистачати. Потрібна сформована картинка в голові, яка складається з купи схем, цифр, факторів, і це не легка справа, яку нібито можна “скинути” на жінку. Разом з тим деякі чоловіки, з мого досвіду, ніби не дуже прагнуть іти в комунікації, бо вважають це чимось “несерйозним”. Так було і коли я навчалася журналістики, у нас був один хлопець на всю групу. Є ніби стереотип, що медіа, комунікації — не чоловіча справа. Хоча, скажімо, перша освіта у мене філологічна, українська філологія. Одного разу запрошений викладач неохоче вів лекцію, бо ми усі жінки й все одно вийдемо заміж і не працюватимемо чи працюватимемо десь у школі в селі чи райцентрі. Як бачите, я досі працюю і заміж не вийшла.

Багато залежить від команди. У мене зараз керівник чоловік, але майже вся команда складається з жінок. Ми постійно підтримуємо одна одну, відкрито комунікуємо, я дуже ціную це. Тож всі ці закиди про токсичність жіночого колективу — міт, коли є свої цінності, своє життя поза роботою, спілкування, спільне дозвілля. Можливо, десь так і є, але мій досвід роботи з жінками позитивний. Хоча, авжеж, треба брати до уваги, що в громадському секторі все також дещо інакше, ніж в бізнесі.

Втім, було дослідження про те, що попри переважну більшість жінок в комунікаціях, головними редакторами стають більше чоловіки. Плюс більше чоловіків залучені до комунікацій у війську, скажімо. Варто також брати до уваги, що напрямок комунікацій, як такий, в Україні почав активно розвиватися не так давно. Це зараз призводить до того, що досі компанії не дуже розуміють, чим відрізняються SMM від комунікаційного менеджменту, PR, івент-менеджменту. Відкриваєш вакансію і бачиш стратегічні комунікації, виготовлення контенту, і організацію заходів, і налаштування партнерств. Це не має робити лише одна людина. Але тенденція того, що зараз невеликі бізнеси шукають комунікаційниць, безумовно хороша.

Дівчатам, жінкам, які міркують над тим, чи йти в комунікації, я б радила починати. Не обов’язково одразу працювати, спочатку навчатися, це можуть бути якісь лекції, тренінги, література. Це може дати розуміння, чи це взагалі цікаво. Авжеж, можна тій самій аналітиці вчитися походу, так, скажімо, робила я свого часу, але це забирає набагато більше ресурсу. Так ти працюєш, вже маєш давати результат, але ти тільки вчишся, щось не виходить, вчишся на помилках. Авжеж, це варіант, але треба враховувати, що комунікація це також завжди про людей, люди різні, з ними треба комунікувати, тож робота може бути стресова, часом потрібне негайне реагування, особливо в кризовому менеджменті. Це багато спілкування з людьми, як онлайн, так і офлайн, це багато файлів, табличок, гайдлайнів, статистики, стратегій. Якщо вас це не лякає – ви можете бути успішною в комунікаціях. Взагалі, дівчата можуть займатися чим забажають, але я раджу йти в комунікації. Це класна альтернатива для людей, які люблять балансувати між відкритістю, креативом, та стратегіями. Це і про те, щоб приходити на заходи, знайомитися, але і про те, щоб думати над рішеннями, планувати. Треба вміти знаходити баланс.

Шлях може бути різним. Це може бути одразу робота, може бути університетська освіта, курси, окремі навчальні програми. Розпочати можна в будь-якому віці та з будь-якої сфери. Те, що у вас в дипломі, не обов’язково визначає ваш подальший шлях. Я отримала диплом журналістки, вже маючи вісім років досвіду в комунікації. Багато чому можна навчитися ззовні чи з досвіду, почавши з копірайтингу, SMM, чи долучаючись до комунікацій там, де ви зараз працюєте в іншому відділі. Комунікація це ключ, і його можна знайти будь-де, якщо вам це цікаво.

Ми дякуємо Вікторії за таку живу і корисну розмову, яка нас дуже надихнула.
А для тих, хто зацікавилися сферою комунікацій, ми маємо кілька пропозицій:

Ділимося з вами навчальними матеріалами від STEM is FEM, присвяченими кібербезпеці — основі, яка корисна не лише майбутнім спеціаліст_кам, а та усім, хто користується мережею.
Вебінар у двох частинах та інфографіки від художниці Жені Полуектової
Приєднуйтеся до програми волонтерства до комунікаційного відділу Гей-альянс Україна — пишіть нам в директ і ми розповімо усе детальніше.

Пам’ятайте, що розвиток ваших професійних навичок може стати в пригоді не лише на вашому шляху, а і сприяти підтримці ЛГБТК+ та України! Приєднуйтеся до освітніх та волонтерських ініціатив задля посилення спільнот і розбудови кращого майбутнього для усіх нас.

Leave A Reply

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.