Фото зі сторінки Ярини Денисюк
8 березня в Ужгороді було скоєно напад на учасниць акції за права жінок. Про це повідомила Віталіна Коваль, координаторка громадського центру мережі Queer Home в місті Ужгород.
Учасниці акції вийшли з плакатами, що закликають зупинити домашнє насильство і ратифікувати Стамбульську конвенцію. «Ми нагадуємо жінкам, що ми солідарні з тими, хто бореться за рівні права, рівні можливості і проти домашнього насильства. Це, власне, і є ідея нашої акції », – прокоментувала акцію Віталіна.
Мирно завершити акцію не вдалося – агресивно налаштовані люди атакували учасниць, кинувши в них банки з червоною фарбою і листівки про націоналізм. Постраждалі звернулися в міське відділення поліції і написали заяву. В результаті нападу зіпсовані речі активісток, Віталіна отримала опік рогівки ока
.
Рівно рік тому акція на підтримку прав жінок, що проходила в Ужгороді, так само піддалася провокації з боку праворадикалів. Вони виривали з рук активісток плакати, штовхалися і перешкоджали проведенню мітингу. Нікого з нападників тоді не затримали. Незважаючи на те, що активістки подали заяву в поліцію, дії по залученню нападників до відповідальності не було вжито.
Олександра Делеменчук, спеціалістка з адвокації, вважає, що напад стався через відсутність покарання винних за зрив минулорічної акції. «Це питання тепер повинне бути взято на контроль в Ужгороді і в Києві поліцією, і моніториться громадськістю на всіх рівнях», – підкреслила Олександра.
Анна Леонова, виконавча директорка ВГО «Гей-альянс Україна», підкреслює, що, незважаючи на отримані запевнення від ужгородської влади і поліції в 2017 році, ситуація повторилася. «Це сигнал, який не повинен залишитися непомітним. Рік тому, коли були встановлені винні, було ясно хто стояв за нападом. Ситуація повторилася. Очевидно, що покарання, яке понесли хулігани, було формальним. Це був не громадський осуд, а відкуп за можливість відкрито атакувати учасників неугодної мирної акції ».
ВГО «Гей-альянс Україна» звертає увагу правоохоронних органів і громадськості на ситуацію, що склалася. Для того, щоб подібні акти насильства не повторювалися, необхідно притягати до відповідальності винних і публічно давати оцінку подібним неправомірним діям. Ми переконані, що зрив акції є не просто хуліганством, а порушенням конституційного права кожного громадянина України на свободу думки і слова, права на вільне вираження поглядів і переконань, права на мирні зібрання.
