Гомофобна політика підвищує ризик зараження ВІЛ серед геїв та ЧСЧ – досвід Африки
За даними нового дослідження, ймовірність зараження ВІЛ у чоловіків, які практикують секс з чоловіками (ЧСЧ), була майже в п’ять разів вищою в країнах, де гомосексуальність переслідуються за законом.
Як відомо, одностатеві стосунки все ще криміналізовано в деяких країнах світу, багато з цих країн знаходяться в Африці. ЧСЧ у два рази частіше інфікуються ВІЛ в країнах Африки на південь від Сахари. Попри малий відсоток від загального населення, за даними, які було надано на 23-й міжнародній конференції зі СНІДу (AIDS 2020: Virtual) та університетом Джона Хопкінса, передбачувана поширеність ВІЛ-інфікування в регіоні коливається від 12 до 30%, що є надзвичайно високим показником. У країнах, де гомосексуальність карається більш ніж 10 роками тюремного ув’язнення, ймовірність зараження ВІЛ серед ЧСЧ та геїв в 4,6 рази вища, ніж в країнах, де криміналізація відсутня.
Чому такі високі показники?
Влада деяких країн Африки використовує тему ВІЛ з метою виправдання криміналізації гомосексуальності. Наприклад в Уганді діє сумнозвісний закон “Убий геїв”, де ВІЛ виділено як форму “гомосексуалізму при обтяжуючих обставинах”. Криміналізація одностатевих сексуальних стосунків є серйозною перешкодою для ЧСЧ при зверненні за послугами з профілактики та лікування ВІЛ. У країнах з гомофобним законодавством організації в сфері ВІЛ не можуть ефективно надавати послуги з тестування або консультації.
«Криміналізація ЛГБТ та інших ключових груп населення абсолютно несумісна з завданнями ефективної протидії ВІЛ», — йдеться в листі чотирьох африканських експертів з ВІЛ.
Як досліджували?
З 2011 до 2018 року було зібрано дані у ЧСЧ, які проживають в десяти країнах на південь від Сахари. Було проведено соціально-поведінкове анкетування та тестування на ВІЛ 8113 чоловіків. Їх середній вік становив 23 роки, 48% з яких закінчили початкову школу і кілька середніх шкіл. Загальна поширеність ВІЛ була високою: 19% чоловіків мали позитивний результат тесту на ВІЛ. Країни було класифіковано як такі, де:
- відсутня криміналізація (чотири країни: Буркіна-Фасо, Кот-д’Івуар, Гвінея-Бісау та Руанда),
- гомосексуальність криміналізовано (менш ніж вісім років в’язниці, чотири країни: Камерун, Сенегал, Того та Есватіні – колишній Свазіленд),
- сувора криміналізація гомосексуальності (понад десять років в’язниці, дві країни: Гамбія і Нігерія).
Також країни було класифіковано в залежності від того, чи існують правові бар’єри проти реєстрації або діяльності організацій громадянського суспільства, що пропонують послуги для ЧСЧ, чи ні. Юридичні перешкоди існують в Гамбії, Нігерії та Камеруні.
Результати та висновки
У країнах, де одностатеві сексуальні стосунки не було криміналізовано, лише 8% опитаних ЧСЧ було інфіковано ВІЛ, але цей показник виріс до 20% в країнах з криміналізацією та різко збільшився до 52% в країнах з серйозною криміналізацією.
У країнах, де немає правових бар’єрів для для организації тестування й профілактики, 12% опитаних ЧСЧ були ВІЛ-інфікованими, тоді як в країнах з правовими бар’єрами 33% дали позитивний результат. Скоригована ймовірність зараження ВІЛ була у 2,27 раза вище в країнах з юридичними бар’єрами.
Це дослідження надає переконливі докази того, що криміналізація одностатевих сексуальних стосунків незмінно пов’язана з підвищеним ризиком інфікування ВІЛ серед ЧСЧ в країнах Африки на південь від Сахари, і інфікованість вища в країнах з більш суворими каральними законами. Крім того, юридичні бар’єри для діяльності організацій громадянського суспільства означають, що вони не можуть працювати там, де вони найбільше потрібні.