Про компенсації, гарантовані державою, у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця і те, чи можливо їх отримати представникам_цям ЛГБТ-спільноти

0 264

1. Допоки навколо законопроєкту про інститут реєстрованих партнерств точаться суспільні дискусії і баталії, помісна українська церква традиційно твердить, що подібне юридичне визнання одностатевих пар «зневажає традиційні для українського народу християнські та загальнолюдські цінності, несе загрозу для демографічної ситуації в Україні, морального і психологічного здоров’я дітей […]», а Комітети Верховної Ради з питань молоді і спорту та інтеграції України до Європейського Союзу тим часом рекомендують депутатам прийняти за основу цей проєкт в першому читанні, ми звернемось до питання суто прагматичного.

Питання, що воно було поставлене руба ініціаторами законопроєкту про цивільні партнерства, лишається актуальним. В Україні триває війна і гинуть люди, в тому числі представники_ці ЛГБТ-спільноти, в яких також є сім’ї, яких не існує, сім’ї-невидимки – з суспільної і юридичної точок зору.

«[…] тисячі з них — не можуть офіційно оформити свої стосунки, бо їхні партнери чи партнерки однієї з ними статі. І тому у випадках поранення, зникнення безвісти чи загибелі — їхні сім’ї та вони самі не мають достатнього юридичного захисту з боку держави.» (із пояснювальної записки до законопроєкту).

Тож далі про компенсації, гарантовані державою, у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця і те, чи можливо їх отримати представникам_цям ЛГБТ-спільноти.

2. 24 квітня 2023 року на розгляд Верховної Ради України внесений проєкт Закону про внесення змін до статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №9232 щодо визначення кола осіб, які відносяться до членів сім’ї загиблого для отримання одноразової грошової допомоги.

Законопроєктом пропонується відновити стан із отриманням компенсацій у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця, який існував з 2012 року до 24 серпня 2022 року включно.

У цей період часу право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця належало членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця.

25 серпня 2022 року набрала чинності норма, яка виключила із переліку осіб, які мають таке право членів сім’ї. Відтоді і на даний час це коло є таким – батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Здавалось би, до чого тут ЛГБТ, їх право на повагу до сімейного життя та згаданий законопроєкт?

Справа в тому, що конструкція, яка існувала протягом 10 років та була змінена минулого року надавала складну, але можливість за відсутності юридичного визнання ЛГБТ-сімей у вигляді цивільних партнерств претендувати на отримання такої компенсації у судовому порядку.

Як це можливо – читайте нижче.

3. 22 березня 2023 року Верховний Суд прийняв постанову за результатами розгляду цивільної справи №290/289/22-ц.

Фабула справи наступна.

У квітні 2022 року заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. З березня 2018 року вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках та проживала однією сім`єю із чоловіком, який після військового нападу російської федерації на Україну і оголошення військового стану був призваний на військову службу та загинув.

Оскільки в силу закону заявниця має право на отримання одноразової соціальної допомоги у зв`язку зі смертю свого чоловіка, то просила встановити факт її проживання разом із ним однією сім`єю, але без реєстрації шлюбу. Так, держава визнає лише те, що вона визнає шляхом державної реєстрації, все інше – просимо в суд.

4. Постанова Верховного Суду фактично описує порядок дій тих, чиї чоловік/дружина/партнер_ка загинули під час несення служби в Збройних силах України, з метою отримання передбачених законом виплат.

Касаційний суд дотримується послідовної логіки, що особа, звертаючись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, має отримати рішення, яке дозволить зробити це ефективно. Зокрема, таке рішення повинне виключати потребу повторного звернення до іншого суду.

У цій конкретній справі, вимога позивачки розглядалась у порядку цивільного судочинства і, отримавши рішення, вона мала би додатково звернутись до адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації.

Втім Верховний Суд вважає, що у подібних випадках потрібно одразу йти до адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України про стягнення компенсації у встановленому розмірі.

І вже в такій справі позивач_ка мають повне право обґрунтовувати належними і допустимими доказами факт спільного проживання однією сім’єю без укладення шлюбу. Тому цей надважливий аспект не потребує окремого судового рішення та ще й ухваленого в порядку цивільного (тобто іншого) судочинства.

5. Конституція України твердить, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п`ята статті 17).

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).

У випадках загибелі (смерті) військовослужбовця право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають також члени сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця. Це стосується випадків, пов’язаних із виконанням обов’язків військової служби або внаслідок пов’язаного із цим захворювання, або смерті протягом року після звільнення з військової служби (стаття 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

6. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців визначений Порядком […], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

За вимогами пункту 10 Порядку члени сім`ї […], яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають […] документи, визначені цим законодавчим актом.

Перелік членів сім’ї військовослужбовця у разі його загибелі (смерті) не є вичерпним та визначається за правилами, встановленими Сімейним кодексом України.

А отже, отримання компенсації можливе і для одностатевих пар.

7. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частини друга, четверта статті 3 Сімейного кодексу України).

Важливим є наступне правило.

Частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України (стаття 12 Сімейного кодексу України).

Конвенція про захист прав і основоположних свобод є частиною національного законодавства з 03 серпня 1997 року.

ЇЇ стаття 8 гарантує, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя […].

Стаття 32 Конвенції, в свою чергу, вказує, що юрисдикція Суду поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та Протоколів до неї.

Тому саме рішення ЄСПЛ є визначальними у розумінні змісту Конвенції та закріплених нею прав, адже саме ця установа докладає зусиль аби Конвенція існувала не просто на папері, а й була актуальним вимогам часу механізмом.

Зауважте, Конвенція є живим інструментом, який повинен тлумачитися у світлі сучасних умов та ідей, що переважають у демократичних державах. І те, що могло вважатися «допустимим і нормальним» під час розробки Конвенції, згодом може виявитися несумісним з нею […] (_Fedotova and Others v. russia [GC]_, nos. 40792/10 and 2 others, §§ 167, 170, 17 January 2023).

8. В січні цього року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила рішення у справі Федотова та інші проти росії (_Fedotova and Others v. russia [GC]_, nos. 40792/10 and 2 others, 17 January 2023, далі будемо посилатись на це рішення без його згадки, але із зазначенням відповідного пункту).

Суд недвозначно вказав, що «сімейне життя» […] залежить від наявності тісних _особистих_ зв’язків […], а поняття «сім’я» у статті 8 стосується відносин, заснованих на шлюбі, а також інших фактичних «сімейних зв’язків», наприклад, коли сторони проживають разом поза шлюбом […] (§145).

Що стосується одностатевих стосунків, […] то _відносини між_ заявниками, _одностатевою парою_, яка проживає разом і перебуває у стабільному фактичному партнерстві, _підпадають під поняття «сімейне життя»_, так само, як і відносини різностатевої пари в такій же ситуації (§146).

Ба більше, навіть факт відсутності спільного проживання – з професійних і соціальних причин – не позбавляє відповідні пари стабільності, що дозволяє їм підпадати під поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 […] _в сучасному_ глобалізованому _світі_ різні _пари переживають періоди_, _протягом яких вони підтримують стосунки на відстані_, оскільки проживають у різних країнах з професійних або інших причин. Таким чином, _факт не проживання разом сам по собі не впливає на існування стабільних стосунків або на необхідність їх захисту_ […] (§147).

9. Згадайте тут про ЛГБТ-військових і їх сім’ї, де один із партнерів_ок більше року у лавах ЗСУ, тобто вони не проживають разом з професійних або інших об’єктивних причин, пов’язаних із війною. І це не означає, що вони перестають бути сім’єю.

Навіть більше, ЛГБТ-сім’ї, створені під час війни військовими, є також сім’ями, вибачте за тавтологію. Навіть якщо вони не пов’язані спільним побутом в звичному розумінні, зважаючи на об’єктивні обставини – війну та безпосередню участь в бойових діях. Головне – існування тісних особистих зв’язків.

Саме тому, члени таких сімей мають ті ж самі права на гарантовані законом компенсації у випадках загибелі (смерті) їх партнерів_ок на війні.

Це не позбавляє їх обов’язку в судовому порядку доводити існування сімейних відносин, і ми усвідомлюємо, що цей процес може бути складнішим, ніж у випадках із гетеросексуальними сім’ями.

10. Втім, це з одного боку лише підтверджує нагальну потребу ухвалення законодавства про цивільні партнерства, а з іншого – створює передумови, щоб відстоювати свої права. Адже закон про цивільні партнерства не матиме зворотної сили у часі, а проблема існує вже зараз і кожен потенційний такий судовий спір – доказ необхідності змін.

І замість висновку слова Комісара Ради Європи з прав людини: «надання доступу до юридичного визнання одностатевим парам зводиться до простої концепції: рівність перед законом».

 

Автор: голова Офісу центральних регіонів ГАУ Володимир Косенко

Ілюстрація – Тоня Ніколенко, ГАУ

Leave A Reply

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.