Адміністративна відповідальність за дискримінацію (за Національною стратегією у сфері прав людини до 2020 року)
Автор: Команда ГО «Бюро «Ми – є!»
Урядовий План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року передбачає декриміналізацію відповідальності за дискримінацію. Планується вилучити з диспозиції статті 161 Кримінального кодексу України частини, яка стосується кримінальної відповідальності за дискримінацію (прями чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв за ознаками).
А от у Кодексі України про адміністративні правопорушення (КпАП) з’явиться нова стаття 188-49, яка за порушення законодавства про запобігання та протидію дискримінації передбачає накладення штрафів, які варіюються в розмірі від 340 до 11900 грн.
Відповідний проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» №3501 за даними парламентського веб-порталу очікує на друге читання. Та більш того, він включений до Порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. І в очікуванні рішення парламенту саме час коротко зупинитись на процедурі притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про запобігання і протидію дискримінації.
Відповідно до проекту згаданого вище закону протокол у справі про адміністративне правопорушення за статтею 188-49 КпАП складатимуть уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представники. Після оформлення протоколу Офісом Омбудсмена він надсилається органу, який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення. Справи про порушення законодавства про запобігання і протидію дискримінації розглядатимуться судом за місцем вчинення правопорушення у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу та інших матеріалів справи.
За результатами розгляду справи суд виносить одну із таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу до неповнолітнього (публічне вибачення, догана тощо);
3) про закриття справи.
Важливо пам’ятати про те, що адміністративне стягнення за це правопорушення може бути накладене протягом 3 місяців з дня його виявлення, але в будь якому випадку не пізніше 2 років з дня його вчинення. Тож у разі, якщо процедура притягнення до адміністративної відповідальності перевищить 3 місяці з дня його виявлення, то суд закриває провадження у справі. Але найбільшою складністю в цьому механізмі притягнення до адміністративної відповідальності є те, що згідно з статтею 254 КпАП протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи судову практику, протоколи про адміністративні правопорушення, які були складені після спливу 24 годин з моменту виявлення особи, яка його вчинила, або не вручені такій особі під розписку у цей же строк, не підлягають розгляду. Суди направляють такі протоколи на дооформлення.
Тож, у цьому випадку надзавданням уповноважених осіб Офісу Омбудсмена стане не тільки якісне складення протоколів про адміністративні правопорушення, але і дотримання процесуальних строків, що є передумовою для розгляду справи судом.
Матеріал створено в рамках кампанії “Дивись на світ ширше” за сприяння Канадського Фонду підтримки місцевих ініціатив.